28 червня 1996 року від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, було прийнято Конституцію України – головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Прийняття Основного Закону України мало величезне політичне та правове
значення як для національного державотворення, так і для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства.
Конституція України – національний скарб, вона відображає нашу багату
історію, глибоке історичне коріння, тяглість ідей та цінностей, європейську
зорієнтованість українського конституціоналізму. Цей документ є основним
законом і моральним орієнтиром для громадян України, юридично закріплює
незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу.
Конституція України була визнана Венеціанською комісією однією із
найдемократичніших в Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків
громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі
конституційного права.
У нашій Конституції визначено, що Україна є правовою державою, яка
заснована на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод,
верховенстві права, забороні будь-якої дискримінації. Конституція України
зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між
суспільством і державою.
Укладений у 1710 році у місті Бендери історичний документ, який скорочено
називають Конституцією Пилипа Орлика або Бендерською конституцією, став
першою європейською конституцією в сучасному розумінні цього поняття.
Конституція Орлика багато в чому випередила ідеї Французької (1789-1799) та
Американської (1765-1791) революцій та американської і першої французької
конституцій 1791 року. Зокрема, український документ передбачав обмеження
влади глави держави; поділ влади на виконавчу, законодавчу і судову гілки; правову рівність всіх верств суспільства. Крім того, гетьман зобов’язувався боротися за політичне й церковне відокремлення України від московії.
Москва вже тоді брехала на увесь світ, що України як держави ніколи не
існувало. Проте в Конституції Пилипа Орлика було передбачено створення першої в Європі моделі незалежної Української держави, прописано поняття «вільного народу», основи демократії та правосуддя, антикорупційні та соціальні засади.
Історичний розвиток вітчизняного конституційного права свідчить про
споконвічне прагнення Українського народу будувати власне життя на основі
демократії, верховенства права, рівності громадян, незалежності, територіальної цілісності своєї держави та європейського цивілізаційного вибору. Нам це вдалося, Україна стала незалежною європейською державою.
А положення щодо стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства України ЄС та НАТО нині закріплено в Основному Законі.
Свій цивілізаційний вибір ми вкотре в нашій історії змушені відстоювати у
збройній боротьбі проти московської агресії.
У Конституції закріплено суверенітет Української держави на всій її території,
яка є недоторканною, захист якого є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу.
Ми протистоїмо жорстокому та віроломному агресору, який зневажає усі норми
права та моралі, навіть підписані ним же міжнародні договори та власні закони.